Чому Друг Героя?

Коли терористичні угрупування, які підтримуються Росією, вторглися в Україну навесні 2014 року, країна опинилась в значній мірі не готова до війни. За цим послідувала масштабна мобілізація за фінансовою участю волонтерів, а також велика кількість добровольців, що зголосилися воювати у військах Збройних Сил України, а також добровольчих батальйонах. Найчастіше, протягом перших тижнів та місяців війни, цих солдатів – віком від 18 до 50-60 років – відправляли на фронт із невеликою кількістю захисних споряджень та зброї, як правило, за їх власний кошт.

На сьогоднішній день, війна вже забрала життя, щонайменше, 9115 осіб, у тому числі понад 2500 українських солдатів.

Протягом всього конфлікту, українські війська неодноразово хвалили за їх невпинну жагу до перемоги на полі бою. Незважаючи на дуже малий або відсутній рівень військової підготовки – з великою кількістю навчань, що відбувались під час ситуацій “на полі бою” – війська Збройних Сил України продовжують стримувати агресора, що діє за підтримки однієї з найбільших військових держав у світі.

Проте будь-який ветеран знає, що фізична боротьба – це лише один з аспектів, серед проблем, з якими стикаються солдати. Ментальний тренінг має не менш важливе значення, не тільки для бойової готовності, але також для життя після війни. Багато з тих, хто брав участь у бойових діях, або й нині воюють на Сході України, мають мінімальну психологічну підготовку, що у поєднанні із надзвичайно вимогливим із психологічної точки зору характером цієї війни, становить високий ризик для таких захворювань, як ПТСР.

Психологічна травма вже негативно позначається на тих, хто повертається зі служби. З квітня 2014 року, коли розпочалось російське вторгнення, понад 250 000 солдатів приймали участь в антитерористичній операції (АТО). Понад 110 000 вже демобілізувалися, і ця цифра тільки зростатиме з плином часу. З цих 110 000 за оцінками щонайменше 30 відсотків страждають від психологічних травм внаслідок перебування в зоні бойових дій, 10 відсотків усіх випадків вважаються гострими, на думку доктора полковника Всеволода Стеблюка, колишнього радника Міністра оборони України та засновника реабілітаційної клініки у військовому госпіталі міста Ірпінь.

“Психологічний ефект цієї війни буде дуже сильним Ñ– довготривалим“, сказав Стеблюк.

Багато солдатів, після повернення додому, відчувають складнощі у реінтеграції назад до цивільного життя. Вони страждають від невидимих рубців, залишених їхнім бойовим досвідом, Ñ– часто страждають від тривоги, депресії Ñ– агресії, що проявляються як симптоми ПТСР та  інших травм головного мозку. За відсутності лікування ці проблеми психічного здоров’я можуть привести до економічної маргіналізації, злиднів, зловживанню алкоголем або наркотиками та агресивної поведінки.

Багато симптомів психологічних розладів залишаються непоміченими широким загалом. Як зазначено у статті видання Mashable за квітень 2015 року:

“Вони тремтять і соваються в своїх кріслах, не в силах всидіти на місці. Вони постійно на сторожі. Вони вплутуються в бійки. Вони не спілкуються відкрито. Їх особисті взаємовідносини розвалюються. Спогади про бойові дії розгойдують настрій”. Спогади є загальним симптомом бойових травм. Як і проблеми зі сном і депресія. Інваліди з ампутованими кінцівками намагаються дістати до струпів рани, щоб почухати фантомні кінцівки. Багато хто страждає від нічних жахіть.

У суспільстві, яке ще не розуміє потужної природи ПТСР, і в якому існує страх отримати клеймо через необхідність у психологічній та психіатричній допомозі, частою ситуацією серед ветеранів є приохочення до алкоголю, наркотиків і важких медичних препаратів в спробі змусити замовчати новоспечених демонів в їх головах.

Друг Героя Ñ” відповіддю на термінову необхідність вирішення цих зростаючих проблем безпечним, здоровим Ñ– стійким чином. Проект утворився зі спостереження за утворенням окремого зв’язку, між солдатами та їхніми товаришами-тваринами на фронті. Історія за історією з’являються свідоцтва, щодо різних українських батальйонів, які неофіційно приймають бродячих собак або кішок. Численні фотографії, багато з яких відображені на цьому сайті, показують, що чотириногі супутники ніколи не відходять далеко від своїх друзів солдатів, забезпечуючи спілкування Ñ– навіть безпеку.

Насправді, протягом понад століття, тварини відіграють важливу роль у військових операціях. Сьогодні вони як Ñ– раніше Ñ” невід’ємними членами армій, поліцейських військ Ñ– спеціальних підрозділів в Україні та по всьому світу. Результатом цих глибоких робочих відносин Ñ” формування тісного зв’язку між військовослужбовцями Ñ– собаками, разом з якими вони працюють. Службові собаки для ветеранів – які все частіше використовуються в Північній Америці Ñ– Великобританії – це розширення традиційної участі собак в роботі армії. У цій новій ролі, тварини продовжують функціонувати в якості “кращого друга людини”, але в іншому місці, подалі від лінії фронту.